Вісник Львівського університету. Серія журналістики. Вип. 42. 2017
http://modeli-mi.ucoz.ua/_ld/0/29_Visnyk42_v5.0.pdf
http://mgzhyt.ucoz.ru/_ld/0/15_Visnyk42_v5.0.pdf
вівторок, 16 січня 2018 р.
Вісник Львівського університету. Серія журналістики. Вип.41. 2016
Вісник Львівського університету. Серія журналістики. Вип.41. 2016
http://modeli-mi.ucoz.ua/_ld/0/28_-41-20.02.17.pdf
http://mgzhyt.ucoz.ru/_ld/0/14_-41-20.02.17.pdf
http://modeli-mi.ucoz.ua/_ld/0/28_-41-20.02.17.pdf
http://mgzhyt.ucoz.ru/_ld/0/14_-41-20.02.17.pdf
середу, 3 січня 2018 р.
ШАНС УКРАЇНИ
Україна, наша дорога Україна, наша люба земля і рідна батьківщина, має шанс звільнитися зі столітніх оков, скинути із шиї зашморг, зупинити масову міграцію. Має. Тільки за однієї умови - позбутися бідності!
Бідність - це і розпач, і безнадія, і крах, і байдужість, і втрата людської подоби.
Треба поміркувати, кому вигідна наша злиденність.
А коли поміркуємо, то жахнемося: вона вигідна усім довкола, відкритим і прихованим нашим ворогам, які марили нашою несвободою, забезпечували нам рабство, геноциди.
Вона вигідна й нашим політичним очільникам, які грають за правилами олігархії. Здавалося б, українці знову на віки загнані у глухий кут. Дехто навіть каже, що земля наша проклята, й не буде на ній добра ніколи. Є й такі, які, на кацапський манір, покладаються на вчинки особистотей (даруйте, осіб!), які можуть дорватися до влади і запровадять жорстку руку, яка нібито нам потрібна... Це дуже "гуманно" - муштрувати жеброту, визискувати її тощо.
Нормальні люди розуміють, що, за бажання, ситуацію можна радикально змінювати без твердої руки. І дуже швидко. За місяці! За роки - України не впізнати б! Але треба на це добру волю і послідовність у вчинках. Треба пояснити українцям суть змін - не формальних реформ, а власне змін.
Як на мене, украй потрібні кілька кроків.
1. Провести деномінацію національної валюти. На основі міжнародних експертиз про оцінку землі, лісів, морів, рік, надр тощо - і після зняття мораторію на землю! Усе скуплять? Є землі, всіяні борщівником, які можна віддати дешевше, а є чорноземи, які мусять коштувати у десятки разів дорожче. Для цього і є влада! На мою думку, оптимальним мав би бути курс 2 гривні за євро і 1,5 - за американський долар. І тримати цей курс, як поляки тримають курс злотого, болгари - лева!
2. Припинити жебрацтво! Зробити мінімальну пенсію, наприклад, - 200 доларів, максимальну - в т.ч. суддям-прокурорам-депутатам - 1200 доларів, тобто різниця між мінімумом і максимумом не повинна бути більша, ніж 6 разів. Нині ця різниця - вдесятеро більша! Так само із платнею. Мінімальна платня - 350 доларів, максимальна держслужбовцям, військовим, поліцейським (крім приватного бізнесу) - 350 помножити на 6 = 2100.
3. Люстрація плюс перезавантаження кадрового потенціалу, поки він ще є, поки не всі виїхали! Заборонити усім, хто обирався до районних, обласних рад, Верховної ради, працював чиновником на рівні начальника управління райоблдержадміністрації (вони взагалі не потрібні!), міністерства обіймати високі державні посади, обиратися до рад принаймні наступні 10 років.
4. Внести зміни до виборчого законодавства! Наші батьки-діди-прадіди вже навибиралися. Віковий ценз на право голосувати треба обмежити - до 60-ти чи 65-ти років. Не більше! За ігнорування виборів (це ж не тільки право, а й обов'язок!) без поважних причин призначати відчутний штраф - тільки так можна дисциплінувати громадянське суспільство!
Ці й подібні кроки треба було б розписати детальніше, з означенням періодів виконання, призначенням відповідальних, які мали б відповісти за невдачі й бути нагороджені за успіхи.
Що б це дало нашій дорогій Україні і всім українцям?
По-перше, країна, яка вирвалася з бідності, стає суб'єктом, а не об'єктом геополітики. До неї інше, поважніше, ставлення з боку сусідів.
По-друге, люди відчувають себе більш-менш забезпеченими і припиниться відтік кадрів за кордон. Ми будемо старатися розбудувати нашу країну, а не емігрувати чи поїхати на заробки до поляків-московитів-американців!
По-третє, у забезпечену країну підуть великі зарубіжні інвестиції, що дозволить відновити економіку, побудувати тут своє панство!
Але для цього мусить бути мир!
Не будь-якою ціною, не на умовах ворогів, але мир!
Мінський формат - це затримка розвитку!
Реально треба сідати за стіл переговорів - бажано, у Європі - на рівні президентів, прем'єрів, мністрів закордонних справ! І поки не піде білий дим, як при обранні Папи, не випускати нікого! Приклади подібних домовленостей є - наприклад, між М.Горбачовим і Р.Рейганом!
На мою думку, Україна може розквітнути дуже швидко!
Треба для цього політичної волі!
Це, звісно, дуже непросто, бо олігархократія - ПРОТИ!
Але ціна "ЗА" чи "ПРОТИ" дуже висока, надто висока - майбутнє квітучої України або чергове рабство у шароварах та вишиванках з гопачком...
Мар'ян Житарюк,
доктор наук із соціальних комунікацій,
професор,
Львівський національний університет імені Івана Франка
03.01.2018 р.
Бідність - це і розпач, і безнадія, і крах, і байдужість, і втрата людської подоби.
Треба поміркувати, кому вигідна наша злиденність.
А коли поміркуємо, то жахнемося: вона вигідна усім довкола, відкритим і прихованим нашим ворогам, які марили нашою несвободою, забезпечували нам рабство, геноциди.
Вона вигідна й нашим політичним очільникам, які грають за правилами олігархії. Здавалося б, українці знову на віки загнані у глухий кут. Дехто навіть каже, що земля наша проклята, й не буде на ній добра ніколи. Є й такі, які, на кацапський манір, покладаються на вчинки особистотей (даруйте, осіб!), які можуть дорватися до влади і запровадять жорстку руку, яка нібито нам потрібна... Це дуже "гуманно" - муштрувати жеброту, визискувати її тощо.
Нормальні люди розуміють, що, за бажання, ситуацію можна радикально змінювати без твердої руки. І дуже швидко. За місяці! За роки - України не впізнати б! Але треба на це добру волю і послідовність у вчинках. Треба пояснити українцям суть змін - не формальних реформ, а власне змін.
Як на мене, украй потрібні кілька кроків.
1. Провести деномінацію національної валюти. На основі міжнародних експертиз про оцінку землі, лісів, морів, рік, надр тощо - і після зняття мораторію на землю! Усе скуплять? Є землі, всіяні борщівником, які можна віддати дешевше, а є чорноземи, які мусять коштувати у десятки разів дорожче. Для цього і є влада! На мою думку, оптимальним мав би бути курс 2 гривні за євро і 1,5 - за американський долар. І тримати цей курс, як поляки тримають курс злотого, болгари - лева!
2. Припинити жебрацтво! Зробити мінімальну пенсію, наприклад, - 200 доларів, максимальну - в т.ч. суддям-прокурорам-депутатам - 1200 доларів, тобто різниця між мінімумом і максимумом не повинна бути більша, ніж 6 разів. Нині ця різниця - вдесятеро більша! Так само із платнею. Мінімальна платня - 350 доларів, максимальна держслужбовцям, військовим, поліцейським (крім приватного бізнесу) - 350 помножити на 6 = 2100.
3. Люстрація плюс перезавантаження кадрового потенціалу, поки він ще є, поки не всі виїхали! Заборонити усім, хто обирався до районних, обласних рад, Верховної ради, працював чиновником на рівні начальника управління райоблдержадміністрації (вони взагалі не потрібні!), міністерства обіймати високі державні посади, обиратися до рад принаймні наступні 10 років.
4. Внести зміни до виборчого законодавства! Наші батьки-діди-прадіди вже навибиралися. Віковий ценз на право голосувати треба обмежити - до 60-ти чи 65-ти років. Не більше! За ігнорування виборів (це ж не тільки право, а й обов'язок!) без поважних причин призначати відчутний штраф - тільки так можна дисциплінувати громадянське суспільство!
Ці й подібні кроки треба було б розписати детальніше, з означенням періодів виконання, призначенням відповідальних, які мали б відповісти за невдачі й бути нагороджені за успіхи.
Що б це дало нашій дорогій Україні і всім українцям?
По-перше, країна, яка вирвалася з бідності, стає суб'єктом, а не об'єктом геополітики. До неї інше, поважніше, ставлення з боку сусідів.
По-друге, люди відчувають себе більш-менш забезпеченими і припиниться відтік кадрів за кордон. Ми будемо старатися розбудувати нашу країну, а не емігрувати чи поїхати на заробки до поляків-московитів-американців!
По-третє, у забезпечену країну підуть великі зарубіжні інвестиції, що дозволить відновити економіку, побудувати тут своє панство!
Але для цього мусить бути мир!
Не будь-якою ціною, не на умовах ворогів, але мир!
Мінський формат - це затримка розвитку!
Реально треба сідати за стіл переговорів - бажано, у Європі - на рівні президентів, прем'єрів, мністрів закордонних справ! І поки не піде білий дим, як при обранні Папи, не випускати нікого! Приклади подібних домовленостей є - наприклад, між М.Горбачовим і Р.Рейганом!
На мою думку, Україна може розквітнути дуже швидко!
Треба для цього політичної волі!
Це, звісно, дуже непросто, бо олігархократія - ПРОТИ!
Але ціна "ЗА" чи "ПРОТИ" дуже висока, надто висока - майбутнє квітучої України або чергове рабство у шароварах та вишиванках з гопачком...
Мар'ян Житарюк,
доктор наук із соціальних комунікацій,
професор,
Львівський національний університет імені Івана Франка
03.01.2018 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)