Рецензія на посібник: Каленич В. М. Основи журналістики: навчально-методичний посібник для студентів спеціальності 061 Журналістика. Вінниця, 2023.

 Рецензія на посібник: Каленич В. М. Основи журналістики: навчально-методичний посібник для студентів  спеціальності 061 Журналістика. Вінниця, 2023.

Рецензія

на навчально-методичний посібник для студентів

спеціальності 061 Журналістика

Основи журналістики. Вінниця, 2023

(автор – Каленич В.М.)

 

Сучасні тенденції розвитку освітньої галузі вимагають новітніх підходів до організації та методичного забезпечення навчального процесу у вищій школі. Значення фахових дисциплін у професійній підготовці журналістів незаперечне. Вагомою є відповідна навчально-методична література фахового спрямування для майбутніх працівників медіа.

Навчально-методичний посібник Каленича В.М. «Основи журналістики» підготовлений з урахуванням вимог кредитно-трансферної системи організації освітнього процесу в закладах вищої освіти й призначений для студентів І курсу спеціальності 061 Журналістика ступеня вищої освіти бакалавра.

Навчальний матеріал структуровано відповідно до навчальної програми у 3 тематичні розділи, кожен із яких містить теоретичну частину (теми і плани лекцій, тлумачення опорних понять) та практичну частину (питання для самоконтролю і завдання для практичних занять, самостійної роботи), списки рекомендованої літератури.

Розділ 1 охоплює історико-теоретичні засади журналістики, основні тенденції її становлення і розвитку у світі та в Україні, особливості журналістики як професійної діяльності, її місце в соціально-політичній структурі суспільства.

У рамках Розділу 2 передбачено вивчення журналістики як масово-інформаційної діяльності, зокрема: особливості інформації в журналістиці, системи медіа та їхніх типологічних характеристик, соціально-правових та морально-етичних норм діяльності журналіста й ін.

Розділ 3 стосується журналістської творчості, методів і прийомів журналістської праці, композиції журналістського твору, системи жанрів журналістики.

Варто відзначити вдалі завдання у практичній частині розділів, які мають не лише репродуктивний характер, а й пошуковий, пізнавальний, творчий. Вони сприятимуть кращому засвоєнню знань про журналістику як соціальний інститут і вид громадської діяльності, виробленню практичних умінь користування журналістикознавчими поняттями. Тестові завдання призначені для самоконтролю вивченого.

Навчально-методичний посібник Каленича В.М. «Основи журналістики» підготовлено на належному науково-методичному рівні й може бути рекомендований до друку і впроваджений в освітній процес.

 

 

 

Рецензент: Житарюк М.Г.,

доктор наук із соціальних комунікацій, професор,

завідувач кафедри зарубіжної преси та інформації

факультету журналістики

Львівського національного університету

 імені Івана Франка

Рецензія на посібник: Тарасюк Володимир. Спортивна журналістика: навчально-методичний посібник. Ужгород: ПП Наумченко Н. В., 2022. 76 с.

Рецензія на посібник:

Тарасюк Володимир. Спортивна журналістика: навчально-методичний посібник. Ужгород: 

ПП Наумченко Н. В., 2022. 76 с.

Рецензія на навчально-методичний посібник

«СПОРТИВНА ЖУРНАЛІСТИКА»

доцента кафедри журналістики

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Тарасюка В. Ю.

     

У сучасному суспільстві роль спорту й спортивної журналістики загальновідома. Відповідно актуальною є й спеціалізація журналіста за спортивним спрямуванням. Отож відрадно, що в навчальному процесі на відділенні журналістики філологічного факультету ДВНЗ «УжНУ» передбачено спецкурс «Спортивна журналістика», а викладає його фахівець: доцент, спортивний журналіст, член Асоціації спортивних журналістів України, лауреат всеукраїнських спортивно-журналістських конкурсів В. Ю. Тарасюк.

Загалом розроблений спецкурс справляє гідне враження. Він пов’язує дві споріднені галузі – фізичну культуру і спорт з одного боку та спортивну журналістику з іншого. По-друге, охоплює не лише теоретичні питання, а й практично зорієнтований. Зокрема, виокремлено такі теми: «Фізична культура і спорт як предмет уваги в українській журналістиці», «Класифікація видів спорту і спортивна журналістика», «Висвітлення діяльності спортивних організацій у медіа», «Діяльність спортивного журналіста в різних видах ЗМІ», «Спеціалізація спортивного журналіста», «Організація і методика роботи спортивного журналіста» та «Менеджмент і маркетингова діяльність у спортивних медіа».

Кожна тема супроводжується питаннями для розгляду, стислим викладом її змісту, конкретними та різноманітними практичними завданнями, основною й додатковою літературою. Автор посібника використовує як українські, так і зарубіжні джерела, але свідомо уникає покликання на російські видання, що в умовах збройної агресії росії є цілком виправданим.

Матеріали посібника, як і загальний рекомендований список літератури (майже 100 джерел), інформаційні ресурси в мережі Інтернет (понад 50 позицій), критерії оцінювання, орієнтовна тематика студентських наукових робіт (30 позицій), інформація про окремі легенди світового спорту з різних його видів (10 позицій), короткий словник розповсюджених у медіа спортивних термінів (100 позицій), види (підвиди) спорту та види змагань в окремих дисциплінах, поширених у світі (близько 500 найменувань) тощо, стануть у пригоді здобувачам журналістського фаху.

Сказане дає підстави вважати, що спецкурс заслуговує на увагу, а навчально-методичні матеріали до нього (посібник) може бути рекомендований до друку й має цілковите право на життя в стінах закладу вищої школи, який покликаний готувати журналістів із різними напрямками спеціалізації.

 

М. Г. Житарюк,

завідувач кафедри зарубіжної преси та інформації

Львівського національного університету,

доктор наук із соціальних комунікацій,

професор 

Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Вип. 52-53 (2023)

 Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Вип. 52-53 (2023)

http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/journalism/issue/view/538

http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2023.52-5300

http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2023.52-5300

Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Вип. 51 (2022)

 Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Вип. 51 (2022)

Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Вип. 51 (2022)

http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/journalism/issue/view/479

http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2022.5100

Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Вип. 49 (2021)

 Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Вип. 49 (2021)

http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/journalism/issue/view/456

http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2021.4900 

Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Вип. 50 (2021)

 Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Вип. 50 (2021)

http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/journalism/issue/view/458

http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2021.5000

Рецензія на посібник: Павлюх М. В. Соціальні медіаплатформи : навч. посіб. / М. В. Павлюх. – Львів: ПП «Інтерпрінт – М», 2022. – 116 с.

 Павлюх М. В. Соціальні медіаплатформи : навч. посіб. / М. В. Павлюх. – Львів: ПП «Інтерпрінт – М», 2022. – 116 с.

РЕЦЕНЗІЯ

на рукопис:

Павлюх М. В. Соціальні медіаплатформи : навч. посіб. / М. В. Павлюх. – Львів: ПП «Інтерпрінт – М», 2022. – 116 с.

 

Соціальні медіаплатформи (нові медіа) набувають дедалі більшої популярності та ваги у суспільстві, оскільки вони формують громадську думку, є майданчиками нових ідей та думок, де кожний охочий має можливість бути причетним до активного обговорення тих чи інших проблем. Нові медіа нерідко відіграють роль звичайних традиційних медіа, де поширюється інформація, обговорюються різні точки зору на ту чи іншу проблему. На відміну від традиційних медіа, поширювати інформацію, обговорювати події чи подавати коментарі можуть не тільки професійні журналісти, а й пересічні користувачі інтернету. Інколи соціальні медії стають корисними, оскільки інформація через ці канали зв’язку може поширюватися швидше, аніж традиційні медіа.

Навчальний посібник «Соціальні медіаплатформи» М. В. Павлюх містить важливу інформацію для студентів спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», 061 «Журналістика» та інших спеціальностей, оскільки навички роботи у соціальних мережах важливі для будь-якого користувача мережі. Посібник може стати добрим путівником як для впевнених користувачів інтернету, так і початківців.

Навчальний посібник містить словник термінів, які використовують користувачі мережі. Важливому аспекту − мовному сленгу і особливості мови мережі – присвячена окрема тема, адже спілкування в інтернеті відрізняється від реального життя. Насамперед це перевага писемної мови над усним мовленням, оскільки за екраном людина не зможе почути голос (у випадку, коли спілкування не через відеозв’язок), відчути настрій співрозмовника, його тон мовлення, відчути емоції чи міміку на обличчі. Писемна мова передається через спеціальну «кодову мову» − емотикони чи інші графічні зображення, які замінюють людські емоції, тон та міміку.

Навчальний посібник к. н. соц. комун. М. В. Павлюх добре структурований за темами і висвітлює важливі питання, що підняті у межах конкретної теми. Авторка розглядає позитивні та негативні риси соціальних мереж і віртуальної реальності, велику увагу приділяє явищу адикції як руйнівній залежності, що негативно впливає на молоду особистість і є загрозою фізичному і психічному здоров’ю людини. Також Марія Павлюх висвітлює негативний уплив маніпуляцій у соціальних мережах.

Авторка посібника здійснює ґрунтовний аналіз соціокомунікативних моделей комунікації, які мають місце в соціальних медіа, а це вказує на те, що соціальні мережі стали важливим комунікативним каналом зв’язку на різних рівнях: від особистісного до національного чи міжнародного. М. Павлюх значну увагу приділяє цифровій дипломатії, явищу цифрової нерівності, а також ролі соціальних медіаплатформ у російсько-українській війні.

Важливою темою, яка добре висвітлена у посібнику, – є блогосфера, зокрема українська, оскільки відсутність якісного українського контенту в мережі є важливою проблемою. Також тут розглянуто і аспекти боротьби із шахраями в мережі, які постійно вдосконалюють власні методи розповсюдження вірусів. Окрема тема присвячена проблемі соціальної інженерії та поширення різноманітних психологічних махінацій. Авторка подає власні рекомендації і методи запобігання соціальній інженерії.

У посібнику ґрунтовно (тематичний блок) приділено увагу популяризації та просування у соціальних мережах: основи SMM, SEO; правила ведення власного аканту, бізнес у соціальних мережах; реалізація і самореклама у соціальних мережах; інтернет-маркетинг, тобто популярна тематика сьогодення. Враховуючи актуальну тематику посібника М. В. Павлюх, вважаю, що підготовлений до видання текст варто рекомендувати до друку, тим паче, що він відповідає базовим вимогам до такого виду навчальної літератури.

 

доктор наук із соціальних комунікацій, професор,

завідувач кафедри зарубіжної преси та інформації

Львівського національного університету

імені Івана Франка                                                                        М. Г. Житарюк 

 

22.12.2022